Пошуковий запит: (<.>A=Рубан Я$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Рубан Я. А. Особенности формирования и функционального состояния фетоплацентарного комплекса после вспомогательных репродуктивных технологий [Електронний ресурс] / Я. А. Рубан // Здоровье женщины. - 2013. - № 1. - С. 120-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_1_24 Результаты исследований свидетельствует о высокой частоте развития плацентарной дисфункции у женщин, беременность у которых наступила при использовании вспомогательных репродуктивных технологий. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости разработки алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий с целью улучшению перинатальных исходов родоразрешения.
|
2. |
Рубан Я. А. Влияние вспомогательных репродуктивных технологий на акушерские исходы родоразрешения [Електронний ресурс] / Я. А. Рубан // Здоровье женщины. - 2013. - № 10. - С. 108-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_10_23 Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что беременность у женщин после использования вспомогательных репродуктивных технологий характеризуется высокой частотой акушерских осложнений, причем во всех триместрах беременности. При оценке частоты различных осложнений следует отметить более высокий уровень при многоплодной беременности по сравнению с одноплодной. Основным осложнением у женщин после вспомогательных репродуктивных технологий независимо от количества плодов является невынашивание и преждевременные роды. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости усовершенствования алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.
|
3. |
Рубан Я. А. Можливості прогнозування плацентарної дисфункції у жінок після допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / Я. А. Рубан // Сімейна медицина. - 2014. - № 5. - С. 112-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_5_31 Результати проведених досліджень свідчать, що найбільш діагностично значущими у формуванні первинної плацентарної недостатності є показники резервного запасу яєчників - АМГ, інгібіну-В і підвищені значення маркера плацентарної дисфункції TGF-pl. Провідним патогенетичним механізмом розвитку плацентарної дисфункції після допоміжних репродуктивних технологій виявилися 3 профілі активності ендометрія: високоекспресивний, середньоекспресивний і низькоекспресивний. Одержані результати необхідно враховувати при розробленні алгоритму прогностичних і діагностичних заходів після застосування допоміжних репродуктивних технологій.
|
4. |
Рубан Я. Синестезійні константи в образотворенні Б.-І. Антонича [Електронний ресурс] / Я. Рубан // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. - 2014. - Вип. 19. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Litobr_2014_19_14
|
5. |
Рубан Я. А. Сравнительные аспекты клинического течения І триместра беременности у женщин после вспомогательных репродуктивных технологий [Електронний ресурс] / Я. А. Рубан // Здоровье женщины. - 2013. - № 2. - С. 100-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_2_21 Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что ранние сроки беременности являются "критическими" для пациенток с бесплодием в анамнезе независимо от его причины и характеризуются более высокой частотой репродуктивных потерь и угрозы прерывания по сравнению со II и III триместрами беременности. Риск неблагоприятного исхода повышается при развитии синдрома гиперстимуляции яичников. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.
|
6. |
Рубан Я. А. Особливості перебігу неонатального періоду і ранньої адаптації новонароджених від породілей після використання допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / Я. А. Рубан // Здоровье женщины. - 2014. - № 2. - С. 159-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_2_41 У процесі аналізу стану та ранньої адаптації новонароджених від породілей після допоміжних репродуктивних технологій показано, що перинатальні результати в основній групі і в групі порівняння мають деякі відмінності, які залежать від вираженості початкових патологічних змін, варіанта лікування безпліддя, компенсації екстрагенітальної патології, а також від тактики ведення вагітності, зокрема, від обгрунтованого вибору схем гормональної підтримки.
|
7. |
Рубан Я. А. Тактика прогнозування формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / Я. А. Рубан // Здоровье женщины. - 2019. - № 6. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_6_20 Мета дослідження - розроблення сучасної тактики прогнозування формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проведено контрольоване дослідження, у результаті якого сформовано дві групи: до 1-ї групи війшли 190 пацієнток із одноплідною вагітністю (ОПВ), що настала у результаті застосування методів ДРТ; до контрольної групи включено 30 пацієнток із ОПВ, що настала спонтанно. Цих жінок спостерігали з ранніх термінів вагітності. Додатково пацієнтки отримали поглиблене клініко-лабораторне та функціональне обстеження за єдиним стандартом. Отримані результати надали можливість сформувати комплекс правил прогнозу розвитку плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода у разі ОПВ після застосування ДРТ на підставі параметрів ультразвукового і гемостазіологічного досліджень. Розрахунок вірогідності формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода здійснюється індивідуально для кожного тижня вагітності з 6-го до 17-го включно способом, розробленим у процесі дослідження інформативних маркерів, характерних для даного терміну. Встановлено, що застосування розробленого комплексу правил надає можливість ефективно прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода до появи їхніх клінічних проявів і своєчасно застосовувати, заходи профілактики даного ускладнення вагітності. Отримані результати надають право рекомендувати використання розробленої методики у практичній охороні здоров'я.
|
8. |
Самойлов В. Л. Разработка мероприятий по повышению добычи угля из очистного забоя пласта k6н шахты имени В.И. Ленина ГП "Макеевуголь" [Електронний ресурс] / В. Л. Самойлов, С. В. Подкопаев, Я. И. Рубан // Вісті Донецького гірничого інституту. - 2013. - № 1. - С. 257-262. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vdgi_2013_1_42 Рассмотрены мероприятия по увеличению коэффициента машинного времени, влияющие на добычу угля из очистного забоя.
|